Що чекає на вчителів у 2026/2027 навчальному році: головне з нових рекомендацій МОН
Міністерство освіти і науки України оприлюднило Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів у 2026/2027 навчальному році. Документ має 95 сторінок і фактично задає методичні орієнтири для роботи педагогів у новому навчальному році.
Якщо дуже коротко, то головний меседж документа можна сформулювати так:
👉 менше навчання заради запам’ятовування — більше дослідження, практики, моделювання, роботи з даними та застосування знань у реальних ситуаціях.
Особливо добре ця тенденція простежується у фізиці та інформатиці.
🔬 Фізика: не просто формули, а пояснення реального світу
Для 9 класу МОН прямо наголошує на поєднанні теоретичних та експериментальних методів пізнання. Учні мають працювати з моделями, вимірюваннями, графіками, математичними залежностями та практикоорієнтованими задачами.
Дуже показовою є запропонована логіка вивчення фізики:
явище → спостереження → модель → фізична величина → закон → застосування.
Тобто формула не повинна бути стартовою точкою уроку. Спочатку — фізична ситуація та її осмислення, а вже потім математичний опис.
Документ рекомендує використовувати:
🔹 дослідження руху, падіння тіл, коливань маятника;
🔹 вимірювання прискорення, сил, фокусної відстані лінзи, кутів падіння та заломлення;
🔹 моделювання хвиль, електричного й магнітного полів, оптичних систем;
🔹 конструювання простих пристроїв;
🔹 роботу з графіками та аналізом технічних застосувань фізики.
Причому МОН окремо підкреслює: реальний експеримент варто поєднувати з цифровими симуляціями.
Для цього рекомендуються, зокрема, PhET, Physics Classroom, Khan Academy, CERN Education, AR Book та інші ресурси.
Отже, сучасний урок фізики — це вже не «вивчили закон → підставили числа у формулу». Учень має зрозуміти, що відбувається, чому це відбувається, як це можна дослідити, змоделювати та де це працює в реальному житті.
💻 Інформатика: особливо цікаві рекомендації щодо ШІ
У викладанні інформатики рекомендації ще більш актуальні.
МОН пропонує посилити профорієнтаційну складову курсу. Учням потрібно показувати не лише технології, а й професії, у яких вони використовуються: програміст, тестувальник, системний аналітик, фахівець зі штучного інтелекту, аналітик даних, фахівець з кібербезпеки, 3D-моделер тощо.
Водночас є дуже важливе уточнення:
інформатика — це не тільки програмування.
Уміння працювати з даними, будувати інформаційні моделі, автоматизувати обчислення, створювати цифрові об’єкти та критично оцінювати інформацію потрібні також в інженерії, природничих науках, медицині, економіці, дизайні, гуманітарній та суспільній сферах.
🤖 А що з ChatGPT та іншими ШІ?
Ось тут рекомендації особливо цікаві.
МОН не пропонує просто заборонити ШІ. Навпаки — учнів потрібно навчати використовувати його свідомо, критично й відповідально.
Але є принципова межа: ШІ не повинен замінювати власне алгоритмічне та логічне мислення учня. Безконтрольне генерування готового коду може заважати формуванню базових умінь.
Пропонується фактично два режими роботи:
1️⃣ Самостійна робота без ШІ — учень сам аналізує задачу, створює алгоритм, пише й налагоджує програму.
2️⃣ Відкрита робота із ШІ — ШІ дозволено використовувати, але головним результатом стає не готовий код, а його аналіз, тестування, пояснення та вдосконалення.
Це, на мою думку, один із найважливіших моментів документа.
Ми поступово переходимо від питання:
«Чи використовував учень ChatGPT?»
до значно важливішого:
«Чи розуміє учень те, що отримав від ШІ, чи може пояснити, перевірити та змінити результат?»
Документ також рекомендує формувати вміння правильно ставити запити до ШІ, перевіряти достовірність відповідей, враховувати можливі упередження та дотримуватися академічної доброчесності.
🔗 І ще один важливий момент
Фізика та інформатика дедалі більше перетинаються.
Фізичні процеси можна моделювати цифровими засобами, збирати та аналізувати дані, будувати графіки, створювати алгоритми й цифрові моделі.
А на уроках інформатики можна працювати з реальними даними з природничих наук, створювати моделі фізичних процесів, аналізувати результати експериментів.
Саме такий підхід відповідає загальній логіці рекомендацій — STEM, міжпредметні зв’язки, дослідження, моделювання та практичне застосування знань.
📌 Що це означає для вчителя?
У новому навчальному році варто ще більше зміщувати акцент:
від формули → до явища;
від готової відповіді → до дослідження;
від відтворення алгоритму → до його створення;
від «зроби за інструкцією» → до проєктування та пошуку рішення;
від заборони ШІ → до грамотного й відповідального його використання.
І, мабуть, найголовніше: рекомендації МОН ще раз підтверджують, що школа має готувати не до відтворення інформації, а до її використання для розв’язання реальних проблем.
Саме тому фізика та інформатика сьогодні — це вже далеко не лише про формули, код і оцінки. Це про дослідження, моделі, дані, технології, критичне мислення та здатність створювати власні рішення.