Чим Залужний схожий на Сагайдачного, а Зеленський на Петлюру – ВЛАДЛЕН МАРАЄВ
На які історичні граблі постійно наступає Україна? Який найбільший здобуток і поразка України з 1991 по 2023? Які найупоротіші історичні міфи про Україну та Росію чув Владлен Мараєв? Революція гідності – це успіх України чи джерело проблем? Як Росія намагалася захопити Україну мирним шляхом? Як Московія крала собі назву Русь? Який найуспішніший період в історії сучасної України? Як подолати кризу втоми від війни та скільки можна заробити в українському ютубі? Чи має бути колективна відповідальність для росіян за злочини в Україні? Чи може зараз український патріот говорити російською? Якою має бути ідеальна система організації колективної безпеки і які країни та що винні Україні? Та чи зможе штучний інтелект замінити істориків? Про це в інтерв’ю Максиму Крапівному розповів кандидат історичних наук та співавтор youtube-каналу @IstoriyaBezMifiv Владлен Мараєв.
Бахмут! Секрети Історії від Кочовиків до Сучасності
Колона. Фільм про війну росії в Україні
МАРАЄВ — про одержимість росіян реваншем, Батьківщину-мати та розпад Росії
Владлен Мараєв – кандидат історичних наук, співавтор та ведучий YouTube-каналу Історія без Міфів @IstoriyaBezMifiv. Суспільне Новини поспілкувалося з ним на тлі появи тризуба на монументі Батьківщини-матері у Києві, але не лише про це. Владлен Мараєв у проєкті «Ремовська Інтерв’ю» розповів про те, чому росіяни одержимі ідеєю реваншу, чи варто і надалі йти шляхом перетворення радянської спадщини на українську та чому росіяни поки далекі від почуття колективної відповідальності. А також про те, які уроки слід винести з Будапештського меморандуму — в інтерв’ю Владлена Мараєва для Суспільне Новини.
Мараєв: тіньовий гетьман Павло Тетеря | комік+історик
Як московія вкрала назву “Росія” та що не так з Пушкіним. Фільм “Історія питання: відміна культури”
Факти з історії України
Введення у Google Workspace for Education
Потяг Київ-Франківськ… (Tulinova Nataliia)
Потяг Київ-Франківськ, ще званий Стефанія.
В купе приємна білява жінка, 50+, їде лікуватись в Моршин, вона виглядає як людина в очікуванні відпустки, балакуча, стомлена, але намагається бути усміхненою.
В неї системне порушення сну, розповідає, дізнавшись, що я працюю в секторі медицини.
Заходить він.
Військовий, ще дуже молодий, гарний, років 25-27, з великим рюкзаком, карематом, і сумними очима людини, що повернулась з фронту в бурхливий та майже безтурботний Київ.
Наша розмова «ні про що» з жіночкою вмить припиняється.
Ми починаємо метушливо пропонувати йому все що маємо: банани, цукерки, мінеральну воду, заварну каву, бутерброди.
Він трохи ніяковіє від такого натиску материнської турботи, і я починаю його розпитувати, поки він наспіх влаштовується на верхній полиці:
- Ви у Франківськ їдете?
- Так, я вас не розбуджу раніше, сподіваюсь
- Ви сам з Франківська?
- Так
- Додому, до батьків?
- Мами нажаль вже немає..
- А звідки зараз?
- Біля Краматорська служу. 3 дні в мене на все. Доброї ночі…
Через хвилину він вже спав.
Він спить вже 12 годину.
Може за рік це його найдовший та найсолодший сон? ..
А ми з жіночкою перемигуємось знаками, говоримо пошепки, зокрема, попередивши провідницю, щоб слідкувала за тишею в вагоні.
Моя сусідка з самого ранку вже приготувала йому сніданок, витерла його черевики, замовила порцію кави, щоб не закінчилась на інших пасажирах, і дбайливо чекає коли він проснеться.
Бо її сину теж 28, розповідає.
І він зараз воює під Марʼїнкою.
І їй дуже сильно хочеться, щоб він спав в нормальному ліжку, просто спав цим безпробудним сном молодого парубка. Щоб приїхав додому. Щоб мріяв та будував своє мирне життя.
Вона тихо розповідає про сина.
А сльози душать мене.
За цього хлопчика, який вже втративши маму, ризикував втратити країну, тому готовий втратити за неї своє життя..
За цю добру жінку, як багато жінок сьогодні, кожен день і ніч молиться за свого сина, і за всіх інших синів, що захищають нас на фронті, тому страждає на безсоння …
Сльози стоять в горлі від того, що стала свідком, як цей юнак, був огорнутий уві сні, справжньою маминою турботою
І як одна жінка, чекаючи на свого сина, готова ділитись любовʼю з усіма українськими воїнами
Вона виходить в Моршині.
І під подушкою юнака, який все ще спить, залишає маленьку іконку, яку вона в останній момент витягає з сумочки
- Будь ласка, передайте йому, що зараз всі ми – його мами…❣️❤️
Tulinova Nataliia
Разом переможемо!